Декрет президента Білорусі №8 про розвиток цифрової економіки набув чинності

Документ був розроблений відповідно до доручення глави держави адміністрацією Парку високих технологій спільно з резидентами OEM, ІТ-спільнотою, провідними юридичними та консалтинговими фірмами Білорусі, а також зарубіжними експертами, пише belta.by.

Декрет №8 продовжив дію спеціального податково-правового режиму Парку високих технологій до 2049 року. Збережено екстериторіальний принцип реєстрації, також залишилися незмінними базові умови господарювання для резидентів ПВТ.

Ключові положення декрету – розширення видів діяльності резидентів OEM, підтримка ІТ-освіти і підготовка кадрів для галузі, створення умов для розвитку продуктових ІТ-компаній, комплексне правове регулювання бізнесів на основі технології блокчейн.

Так, в якості нових видів діяльності резидентів парку передбачено розробка біотехнологій, медичних, авіаційних і космічних технологій, кіберспорт. Також декретом передбачається можливість резидентам ПВТ не тільки розробляти, але і виробляти наукоємну високотехнологічну продукцію. Розширюються можливості резидентів з комерціалізації розроблених ними програмних продуктів – у тому числі за допомогою надання рекламних та маркетингових послуг, здійснення аутсорсингу бізнес-процесів та ін. У новому декреті відсутні раніше діючі обмеження на обсяг виручки від додаткових видів діяльності (консалтинг, тестування та ін).

Документ створює правові умови для проведення ICO, використання криптовалюти і впровадження смарт-контрактів. Білорусь стає першою в світі юрисдикцією з комплексним правовим регулюванням бізнесів на основі технології блокчейн. Декрет не передбачає жодних обмежень та спеціальних вимог до операцій по створенню, розміщенню, зберігання, відчуження, обміну токенів, а також діяльності операторів криптоплатформ і операторів обміну криптовалют. Діяльність по майнингу, придбання, відчуження токенів, що здійснюється фізичними особами, що не є підприємницькою діяльністю, а токени не підлягають декларуванню.

Декретом створюються умови для розвитку продуктових ІТ-компаній. Документ передбачає спрощення порядку укладення зовнішньоекономічних угод з використанням інтернету – можливість укладення їх в електронному вигляді.

Документ вводить окремі інститути англійського права. Зокрема, з'являються конвертована позика, опціон та опціонний договір, угода про неконкуренцію і заборону переманювання, відшкодування майнових втрат. Запровадження цих інструментів в Білорусі дозволить створити сприятливе середовище для розвитку венчурної екосистеми, надати потенційним інвесторам інструменти, зрозумілі їм і широко використовуються в міжнародній практиці.

Резидентам ПВТ дозволяється займатися освітньою діяльністю у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, за навчальними програмами, затверджуваними адміністрацією парку. Крім того, закріплений комплекс заходів для залучення в країну висококласних фахівців в ІТ-сфері. Зокрема, резидентам ПВТ не потрібно отримувати дозволи, пов'язані з прийомом на роботу іноземців. Таким іноземцям у спрощеному порядку видається дозвіл на тимчасове проживання в Білорусі. Для іноземних працівників та засновників резидентів ПВТ візи скасовані.

Після прийняття декрету про розвиток цифрової економіки зазначається рекордне зростання бажаючих вступити в Парк високих технологій. Так, за перший квартал поточного року число компаній-резидентів парку збільшилася на чверть. За більш ніж 10-річну історію ПВТ такий істотний одномоментний приріст – з 192 до 238 резидентів, тобто відразу на чверть, – стався вперше. Сфера їх технологічної компетенції – це, в першу чергу, штучний інтелект, машинне навчання, інтернет речей, технології доповненої реальності.

В розвиток декрету №8 для цілей проведення банками операції з цифровими знаками (токенами) прийняті зміни до інструкції Нацбанку про вимоги до правил внутрішнього контролю банків, небанківських кредитно-фінансових організацій у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового ураження. Постановою Мінфіну затверджено Національний стандарт бухгалтерського обліку і звітності «Цифрові знаки (токени)».